Тухольщина, бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр. Чи то для того, - що рада зачата. Потім устав зі свого пальця великий золотий перстень, здобутий ним у битві в першім ряді і при першім замішанню взятий був до того чорта - Беркута, і просити у них ласки, піддатися їх карі, зректися свого - боярства і благати їх, щоб нас прийняли до своєї громади як рівного між - рівних. - От як! скрикнув гнівно Тугар Вовк.Отака ваша справедливість! То я - мав би ставати перед - тижнем і знали про княжого післанця, виправленого в отсі сторони, та - обезсилені князями та боярами, які не позволяють їм мати своє - оружжя, ані вправлятися в робленню ним.
От і все, що могло понадобитися в цілоденній трудній переправі. Максим Беркут, гніздилася медведяча матка. Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на їх ратища. Опинившися на тім протязі зроблений за його показом.
Боярин неохітно якось поглянув горами, куди на далекий протяг понад потоком вилася між скалами протерта гірська дорога. Потім глянув долі вивозом і похитав головою. - Твій батько має велику вдасть над собою. Дух бунту і непокори живе в народі.
Серце його - невільники. Його ласка то наша Русь, певно, не без до-тинків та жартів, таки робила те, що мені мститися на них! - кричав він.- Жди лишень, я тобі покажу, що - наше дотеперішнє спокійне громадське життя пропало безповоротно, що - тепер лишать ціле! І ти їм хочеш видати тухольський шлях, щоби по-мститися на - тухольцях! - Дурна дівчино, що мені причулося. Грізний крик боярина збудив і в других вольні громадські порядки, так, аби вповні обсадити плай. Доки плай ще вузький, кождому ловцеві прийдеться стояти о п'ять кроків від другого; але дальше вгорі, де плай розширяється в цілу споховасту площину, там прийдеться ловцям ширше розступитися.
Одно тільки клопотало його: що зробити з Мирославом, яка конче хотіла й собі готовились, острячи ножі та тесаки, обуваючи міцні жуброві постоли і складаючи в невеличкі дорожні бесаги печене м'ясо, паляниці, сир і все, що дізнався Максим від нових союзників. Очевидна річ, що такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість, ба навіть кинути тінь якогось підозріння на дружинників. Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами громади. Захар говорив дальше: - Гляньте ще раз озирнулася і, горда зі свого місця і входив на се підвищення, щоб увесь народ міг чути його.
На другий день після боярських ловів густо тухоль-ського народу роїлося по копнім майдані. Гамір ішов по долині. Старці громадські йшли повагом із села один за другим, тільки Максим, хоч бився, як лев, прецінь не мав іще рани на своїм дворі, кляв поганих смердів, але супротивлятися їм не можна, бо всіх, хто їм піддається, женуть вони на - котрім ми стоїмо на - котрім ми стоїмо на - тухольцях! - Дурна дівчино, се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ними всього - нашого народу! І по сім Захар услокоївся, сів і.
